Глобальні інформаційні мережі
EMBED Visio.Drawing.6
1. Структура глобальної мережі. Абоненти глобальної мережі.
PBX – офісна автоматична телефонна станція, UNI – інтерфейс „користувач-мережа”, NNI – інтерфейс „мережа-мережа”, S – комутатор, К – комп’ютер, R – маршрутизатор, MUX – мультиплексом.
Таким чином кінцеві вузли ГМ більш різноманітні, ніж в ЛМ.
Всі пристрої виробляють дані для передачі глобальній мережі і тому є для неї пристроями DTE (Data Terminal Equipment). ЛМ, яка приєднана до ГМ маршрутизатором або віддаленим мостом, відділена цим пристроєм. Тому для ГМ вона представлена єдиним пристроєм DTE – портом маршрутизотора або моста.
Оскільки кінцеві вузли ГМ повинні передавати дані по каналу певного стандарту, то кожен пристрій DTE необхідно обладнати пристроєм типу DCE (Data Circuit terminating Equipment), який забезпечує необхідний протокол фізичного рівня даного каналу.
В залежності від типу каналу для зв’язку з каналами ГМ використовується DCE трьох основних типів:
модем – для роботи з віддаленими та комутованими аналоговими каналами;
пристрої DSU/CSU – для роботи з цифровими виділеними каналами;
термінальні адаптери (ТА) – для роботи з цифровими каналами мережі типу ISDN.
Пристрої DTE та DCE узагальнено називають обладнанням, як розміщується на території абонента ГМ або CPE (Customer Premises Equipment).
В ГМ звичайно строго описане і стандартизовано інтерфейс „користувач-мережа”. Це необхідно для того, щоб користувачі могли без проблем підключатись до мережі за допомогою комунікаційного обладнання довільного виробника, який виконує стандарт UNI для конкретної технології (наприклад, для технології Х.25). Протоколи взаємодії комутаторів в середині ГМ NNI стандартизуються не завжди. Вважається, що організація, яка створює ГМ, повинна мати свободу дій, щоб самостійно вирішувати як повинні взаємодіяти внутрішні вузли мережі між собою. Пле якщо стандарт NNI приймається, то у відповідності з ним організується взаємодія всіх комутаторів мережі, а не тільки тих, що на кордонах мережі.
2. Глобальна мережа Internet. Основні принципи організації.
Призначення Internet – це об’єднання окремих локальних, регіональних та глобальних мереж в единий інформаційний простір.
Фрагмент мережі Internet
SHAPE \* MERGEFORMAT Глобальна мережа LAN
LAN Хост - ПК
Глобальна мережа
Регіональна мережа
LAN
Хост ПК
Хост ПК
Особливості інтернет – це те, що в ньому не має ієрархії. Всі ПК підключення до мережі рівноцінно. Об’єднання десятки міліонів різних типів. Знайти для них спільну мову це досить складна задача. Вона вирішується дякуючи створеній системі протоколів взаємодії ПК. Основою цієї системи є 20 основних протоколів.
ІР (Internet Protocol) – виконує функціє мережного рівня моделі OSI, міжмережний протоколю
TSP (Transmission Control Protocol) – протокол керування передачею – виконує функції транспортного рівня моделі OSI.
Протоколи ІР організовує розбиття повідомлень на електронні пакети, маршрутизує пакети, що відправляються, обробляє пакети які приймаються. Цей протокол керує протокол даних, обробляє помилки і гарантує, що інф пакета отрималась всім і всі і те, що вони зібрані в потрібному порядку.В отримувача перевіряється кожен пакет, чи не відбулося спотворення інформації припередачі. Всі пакети одного довгого повідомлення збираються разом, перевіряється наявність всіх пакетів, і якщо, то вони об’єднуються в одне єдине повідомлення. Якщо пакет спотворено або втрачено виконується запит його пакетів. Оскільки повідомлення відновлюється тільки після відправлення всіх споживаних пакетів, послідовність їх відновлень значення не мають.
Ці протоколи створюють стек TCP/IP. На їх основі створено багато мережних, прикладних, сервісних протоколів, серед яких слід відмітити:
FTP (Fib Transfer Protocol) – протокол передачі файлів.
Talnet – протокол віддаленого доступу, тобто дистанційного виконання команд на віддаленому каналі (компутері).
SMTF (Simple Mail Transfer Protocol) – протокол перес...
